Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 3 дня, 20.11.2018
святкуватиме свій
День народження


Денисюк
Сергій Михайлович

Керуючий справами виконавчого апарату Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської районної ради. Член Соціалістичної партії України. Голова профспілкової організації органів місцевого самоврядування району. Голова комісії з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів.


Через 5 днів, 22.11.2018
святкуватиме свій
День народження


Шаламай
Андрій Миколайович

Консультант голови Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської районної ради. Член партії ”Сильна Україна”. Член комісії з питань бюджету та фінансів




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

Вчора: Міжнародний день толерантності

Сьогодні: Міжнародний день студентів

через 4 дня 21.11.2018
Всесвітній день телебачення

через 4 дня 21.11.2018
Всесвітній день привітань

через 8 днів 25.11.2018
Міжнародний день боротьби за ліквідацію насилля по відношенню до жінок

через 14 днів 01.12.2018
Всесвітній день боротьби із СНІДом

через 15 днів 02.12.2018
Міжнародний день за відміну рабства

через 20 днів 07.12.2018
Міжнародний день цивільної авіації

РЯТІВНИЦЯ
(бувальщина)




Село принишкло. Хатки припали до землі, наче хотіли заховатися від того, що
коїлося. Земля і небо клекотали від розриву бомб і снарядів. Здавалося, що це і є те
пекло, яким лякали набожні люди неслухів. Бій ішов за кожен метр окупованої території.
Тільки, коли вже сутінки почали опускатися на землю, гуркіт трохи стишився. Вогняні
заграви ще спалахували на горизонті і їх відблиск відбивався в надвечірніх вікнах хат.
Лінія фронту впевнено наближалася. Над селом, майже торкаючись верхівок дерев,
пролетів ще один літак і все стихло. Ніч покрила землю воронячим крилом. В листопаді
ночі настають швидко…Село так і не оговталося від баченого і пішло в ніч без єдиного
поруху…
На ранок, ні світ ні зоря, зашваркотіли у селі німці: бігали по дворах, зазирали в
кожну шпаринку. А потім всіх стариків, жінок, дітей випхали на вигін за селом: кричали,
погрожували зброєю і показували на виярок. Тільки тепер люди помітили, що з
тернового гущавника стримів хвіст літака з червоними зірками. Тихий шепіт покотився
серед людей і не страх був у їхніх очах, а якась ошаліла радість: « Видно шукають
льотчиків, через те й біснуються… Врятувалися хлопці, коли так скаженіють
фашисти…» Зі сторони лінії горизонту загуркотіло і німецькі солдати сполошилися,
поспішно зібралися і покинули село, залишивши кількох поліцаїв. Люди кинулися всі до
літака у виярок, уже не звертаючи уваги на крики запроданців. Бігли випереджаючи одне
одного. Літак з понівеченим крилом і розбитою кабіною самотньо лежав боком на
другому зламаному крилі, ховаючи ніс у землю, ніби соромився своєї немочі. Але люди
плескали його боки, гладили холодний з ночі метал, раділи, бо знали , що скоро прийде
визволення, і довгі дні і ночі окупації відійдуть в минуле. Через кілька днів у село
ввійшли наші піхотинці…
Травень 45-го приніс радісну звістку в село. Сльози радості перемоги змішалися з
гіркими слізьми болючих втрат. Плакало все село: втішали тих, чиї родини вже отримали
похоронки, обнадіювали тих, в кого ще сини і чоловіки були в далеких і невіданих краях.
А десь в середині літа після перемоги закружляв над селом літак. Висипали на вигін
люди, сяяли їхні обличчя від червоних зірок на літаку. Літак, махнувши крилом, зник за
білими хмарками, залишаючи за собою розкритий парашут, який повільно опускався над
селом. І радість і здивування чулися в людських розмовах: на парашуті приземлилася
велика солдатська посилка. Були там і м’ясні консерви, і пряники, і буханці хліба, і
грудки цукру (від таких харчів відвикли за часів окупації). Люди, хоч і розводили
руками, але здогадувалися, що напевне ця подяка пов’язана з тією подією, яка сталася
пізньої осені в листопаді 43-го року. На вигоні постелили рядна, знесли, хто що мав,
розклали солдатські подарунки і влаштували загально сільський обід, пом’янули
загиблих односельчан і всіх воїнів- визволителів, побажали здоров’я всім, хто вистояв у
страшній війні.
Підбитий літак ще довго лежав у виярку. В густій траві біліла витоптана до нього
стежечка. А коли військові вивезли літак, то неподалік від того місця виріс невеликий
горбик, ніби могилка, біля неї замайоріли високі мальви і червоні ружі. Люди
продовжували навідуватись сюди і щораз ширшою ставала стежина «до літака». Так
поступово виярок перетворився на місцеву святиню. І якщо якийсь гість навідувався до
села, то його обов’язково водили «до літака», розповідали про ту історію, стираючи з
обличчя гірку сльозу спогадів про страшне лихоліття, яке пережив наш народ…
Йшов час…Відбудувалося і відновилося село. Нові ошатні оселі та квіти за
парканами звеселяли погляд. Віддалилися в минуле події страшної війни, але рани,
заподіяні нею, жили в людській пам’яті і передавалися з уст в уста. Наближалася 25-та
річниця Перемоги над загарбниками. Село готувалося до важливої події – відкриття
пам’ятника Слави загиблим воїнам-односельчанам. І ще одна подія сколихнула людей в
селі. Юні слідопити-школярі виявили, що той насипаний горбик на місці падіння літака,
насправді є могилою пілота, який все-таки загинув в далекому листопаді 43-го року. З
допомогою працівників військкомату та іменної гільзи загиблого, встановили його
прізвище, розшукали його бойових побратимів і запросили до села на пам’ятну подію.
Прах пілота було вирішено перепоховати біля підніжжя пам’ятника Слави.
Дев’ятого травня на вигоні зібралися всі люди з села, гості з району, прибули
однополчани загиблого льотчика, військовослужбовці, злетілися до рідних осель і ті, що
жили в інших куточках країни. Під білим покривалом височить пам’ятник. Урочиста
мить і спадає покривало. Всі у хвилині мовчання схиляють голови і поминають загиблих
односельців. Під звуки траурного маршу військові, однополчани, учні школи, переносять
прах героя-льотчика до підніжжя пам’ятника. З трибуни лунають хвилюючі слова
вдячності юним слідопитам від однополчан. Серед них вирізняється красива постать
сивочолого військового льотчика-ветерана, на грудях якого рівними рядами
виблискують проти мирного сонця бойові нагороди. Видно, що він хвилюється
найбільше. Від його слів завмирає люд на вигоні: « …В ту осінь 43-ого йшов запеклий
бій у небі біля вашого села. Крило нашого літака було підбите ворогом вже в самому
кінці бою, але до своїх ми не долетіли б, треба було якось посадити літак. Ми обидва
були поранені. Раптом перед нами забіліли хатки села. Знемагаючи від болю і страху,
що впадемо на людей, ми протягнули літак над селом, посадили у виярку і
я…знепритомнів…Коли отямився, то побачив, що мій товариш загинув… - голос
ветерана тремтів, але він продовжував далі, - Спробував відкрити кабіну, та її заклинило
і я зрозумів, що потрапив у пастку – в літаку було небезпечно залишатися на окупованій
території. Будь-якої миті могли з‘явитися німці і мене охопив розпач. Я бився в кабіні, а
небо на сході починало сіріти. Раптом біля літака з’явилася маленька постать. Зразу мені
здалося, що це хлопчина, але то була дівчинка років 12-ти. Зрозумівши ситуацію, вона
метнулася до села, і повернулася із сокирою в руках. Її швидкі рученята допомагали мені
в усьому. Коли ми поховали мого товариша, то небо на сході вже бралося білою смугою.
Скрадаючись, добралися до городу крайньої хати. Там, в закинутому старому
погрібнику, під купкою злежаного сіна прийшлося мені перебути німецький обшук. А

       Сторінки:  1 2


Фото № 1
Pokrasnenie armpit delivers inconvenience, aches. to Carry visit doctors is not appropriate. Seal under the muscle cavity may become cancer disease. But most often it is result excessive use antiperspirants with aluminum, non-compliance conditions personal hygiene, intense sweating. Inflammation triggers a close clothing, alien razor, the virus. <br><a href=http://armpit.info/>http://armpit.info/</a
Pokrasnenie armpit delivers inconvenience, aches. to Carry visit doctors is not appropriate. Seal under the muscle cavity may become cancer disease. But most often it is result excessive use antiperspirants with aluminum, non-compliance conditions personal hygiene, intense sweating. Inflammation triggers a close clothing, alien razor, the virus.
<a href=http://armpit.info/>http://armpit.info/</a
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Внимание новости.
Сегоня в Москве, впервые, негры объединились со скин-хедами и побили Тимоти из фабрики.

- Мам, у меня насморк!
- Сынок, у нас не может быть насморка, потому что мы коалы и едим листья эвкалипта!
- Мама, сколько раз тебе говорить, мы не коалы, а это не листья эвкалипта! И не надо лазить в мой стол!

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Вчора: День працівників радіо, телебачення та зв'язку

через 2 дня 19.11.2018
День працівників гідрометеорологічної служби

через 3 дня 20.11.2018
Всесвітній день телебачення.

через 14 днів 01.12.2018
День працівників прокуратури

через 16 днів 03.12.2018
Міжнародний день інвалідів

через 18 днів 05.12.2018
День працівників статистики

через 19 днів 06.12.2018
День Збройних Сил України

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.