Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 5 днів, 26.09.2018
святкуватиме свій
День народження


Дворковий
Анатолій Андрійович

Начальник Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції. Депутат районної ради. Член Партії регіонів. Член комісії з питань законності і правопорядку.


Через 9 днів, 30.09.2018
святкуватиме свій
День народження


Безугла
Надія Василівна

Начальник Тетіївського районного відділення НАСК „Оранта”. Депутат Тетіївської міської, трьох скликань Тетіївської районної рад. Відмінник народної освіти УРСР. Член Партії регіонів. Член комісії з питань соціально-економічного та культурного розвитку.




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

Сьогодні: Міжнародний день миру. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН як день глобального закінчення вогню, воєнних дій та відмови від насильства

через 4 дня 25.09.2018
Всесвітній день моря. Один з міжнародних днів у системі ООН

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день людей похилого віку.Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1990 році

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день музики. Проголошено у 1975 році за рішенням ЮНЕСКО

через 10 днів 01.10.2018
Всесвітній день середовища проживання

через 11 днів 02.10.2018
Всесвітній день архітектури. Засновано Міжнародною спілкою архітекторів

через 13 днів 04.10.2018
Всесвітній день тварин. Проголошено з метою підвищення громадськістю свідомості щодо необхідності захисту навколишнього середовища та з метою активного захисту тварин

РЯТІВНИЦЯ
(бувальщина)




Село принишкло. Хатки припали до землі, наче хотіли заховатися від того, що
коїлося. Земля і небо клекотали від розриву бомб і снарядів. Здавалося, що це і є те
пекло, яким лякали набожні люди неслухів. Бій ішов за кожен метр окупованої території.
Тільки, коли вже сутінки почали опускатися на землю, гуркіт трохи стишився. Вогняні
заграви ще спалахували на горизонті і їх відблиск відбивався в надвечірніх вікнах хат.
Лінія фронту впевнено наближалася. Над селом, майже торкаючись верхівок дерев,
пролетів ще один літак і все стихло. Ніч покрила землю воронячим крилом. В листопаді
ночі настають швидко…Село так і не оговталося від баченого і пішло в ніч без єдиного
поруху…
На ранок, ні світ ні зоря, зашваркотіли у селі німці: бігали по дворах, зазирали в
кожну шпаринку. А потім всіх стариків, жінок, дітей випхали на вигін за селом: кричали,
погрожували зброєю і показували на виярок. Тільки тепер люди помітили, що з
тернового гущавника стримів хвіст літака з червоними зірками. Тихий шепіт покотився
серед людей і не страх був у їхніх очах, а якась ошаліла радість: « Видно шукають
льотчиків, через те й біснуються… Врятувалися хлопці, коли так скаженіють
фашисти…» Зі сторони лінії горизонту загуркотіло і німецькі солдати сполошилися,
поспішно зібралися і покинули село, залишивши кількох поліцаїв. Люди кинулися всі до
літака у виярок, уже не звертаючи уваги на крики запроданців. Бігли випереджаючи одне
одного. Літак з понівеченим крилом і розбитою кабіною самотньо лежав боком на
другому зламаному крилі, ховаючи ніс у землю, ніби соромився своєї немочі. Але люди
плескали його боки, гладили холодний з ночі метал, раділи, бо знали , що скоро прийде
визволення, і довгі дні і ночі окупації відійдуть в минуле. Через кілька днів у село
ввійшли наші піхотинці…
Травень 45-го приніс радісну звістку в село. Сльози радості перемоги змішалися з
гіркими слізьми болючих втрат. Плакало все село: втішали тих, чиї родини вже отримали
похоронки, обнадіювали тих, в кого ще сини і чоловіки були в далеких і невіданих краях.
А десь в середині літа після перемоги закружляв над селом літак. Висипали на вигін
люди, сяяли їхні обличчя від червоних зірок на літаку. Літак, махнувши крилом, зник за
білими хмарками, залишаючи за собою розкритий парашут, який повільно опускався над
селом. І радість і здивування чулися в людських розмовах: на парашуті приземлилася
велика солдатська посилка. Були там і м’ясні консерви, і пряники, і буханці хліба, і
грудки цукру (від таких харчів відвикли за часів окупації). Люди, хоч і розводили
руками, але здогадувалися, що напевне ця подяка пов’язана з тією подією, яка сталася
пізньої осені в листопаді 43-го року. На вигоні постелили рядна, знесли, хто що мав,
розклали солдатські подарунки і влаштували загально сільський обід, пом’янули
загиблих односельчан і всіх воїнів- визволителів, побажали здоров’я всім, хто вистояв у
страшній війні.
Підбитий літак ще довго лежав у виярку. В густій траві біліла витоптана до нього
стежечка. А коли військові вивезли літак, то неподалік від того місця виріс невеликий
горбик, ніби могилка, біля неї замайоріли високі мальви і червоні ружі. Люди
продовжували навідуватись сюди і щораз ширшою ставала стежина «до літака». Так
поступово виярок перетворився на місцеву святиню. І якщо якийсь гість навідувався до
села, то його обов’язково водили «до літака», розповідали про ту історію, стираючи з
обличчя гірку сльозу спогадів про страшне лихоліття, яке пережив наш народ…
Йшов час…Відбудувалося і відновилося село. Нові ошатні оселі та квіти за
парканами звеселяли погляд. Віддалилися в минуле події страшної війни, але рани,
заподіяні нею, жили в людській пам’яті і передавалися з уст в уста. Наближалася 25-та
річниця Перемоги над загарбниками. Село готувалося до важливої події – відкриття
пам’ятника Слави загиблим воїнам-односельчанам. І ще одна подія сколихнула людей в
селі. Юні слідопити-школярі виявили, що той насипаний горбик на місці падіння літака,
насправді є могилою пілота, який все-таки загинув в далекому листопаді 43-го року. З
допомогою працівників військкомату та іменної гільзи загиблого, встановили його
прізвище, розшукали його бойових побратимів і запросили до села на пам’ятну подію.
Прах пілота було вирішено перепоховати біля підніжжя пам’ятника Слави.
Дев’ятого травня на вигоні зібралися всі люди з села, гості з району, прибули
однополчани загиблого льотчика, військовослужбовці, злетілися до рідних осель і ті, що
жили в інших куточках країни. Під білим покривалом височить пам’ятник. Урочиста
мить і спадає покривало. Всі у хвилині мовчання схиляють голови і поминають загиблих
односельців. Під звуки траурного маршу військові, однополчани, учні школи, переносять
прах героя-льотчика до підніжжя пам’ятника. З трибуни лунають хвилюючі слова
вдячності юним слідопитам від однополчан. Серед них вирізняється красива постать
сивочолого військового льотчика-ветерана, на грудях якого рівними рядами
виблискують проти мирного сонця бойові нагороди. Видно, що він хвилюється
найбільше. Від його слів завмирає люд на вигоні: « …В ту осінь 43-ого йшов запеклий
бій у небі біля вашого села. Крило нашого літака було підбите ворогом вже в самому
кінці бою, але до своїх ми не долетіли б, треба було якось посадити літак. Ми обидва
були поранені. Раптом перед нами забіліли хатки села. Знемагаючи від болю і страху,
що впадемо на людей, ми протягнули літак над селом, посадили у виярку і
я…знепритомнів…Коли отямився, то побачив, що мій товариш загинув… - голос
ветерана тремтів, але він продовжував далі, - Спробував відкрити кабіну, та її заклинило
і я зрозумів, що потрапив у пастку – в літаку було небезпечно залишатися на окупованій
території. Будь-якої миті могли з‘явитися німці і мене охопив розпач. Я бився в кабіні, а
небо на сході починало сіріти. Раптом біля літака з’явилася маленька постать. Зразу мені
здалося, що це хлопчина, але то була дівчинка років 12-ти. Зрозумівши ситуацію, вона
метнулася до села, і повернулася із сокирою в руках. Її швидкі рученята допомагали мені
в усьому. Коли ми поховали мого товариша, то небо на сході вже бралося білою смугою.
Скрадаючись, добралися до городу крайньої хати. Там, в закинутому старому
погрібнику, під купкою злежаного сіна прийшлося мені перебути німецький обшук. А

       Сторінки:  1 2


Фото № 16
ТАКІ У НАС ДОРОГИ Дібрівка - Тетіїв.
ТАКІ У НАС ДОРОГИ Дібрівка - Тетіїв.
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Жена нашла в кармане мужа презерватив.
Хитрая жена будет довольна - теперь есть повод потребовать от мужа обновку.
Умная жена будет довольна - тем, что муж ими хотя бы пользуется.
Мудрая жена тоже будет довольна - тем, что муж не использовал его с другой, хотя этот презик она сама ему ещё месяц назад положила.

Однажды француз шел по лесу и вдруг увидел маленькую, замерзшую лягушку, которая говорит ему человеческим голосом: "Добрый человек, возьми меня с собой"...
Француз сжалился над лягушкой, взял ее домой, накормил, и когда настало время ложиться спать, лягушка сказала ему:
- Возьми меня к себе в постель...
Француз взял.
- А теперь поцелуй меня...
И как только он поцеловал лягушку, она превратилась в очаровательную длинноногую блондинку.
Но в это время зашла жена и почему-то не поверила всей этой истории...

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Вчора: День працівників лісу

Сьогодні: Міжнародний день миру

Завтра: День партизанської слави

через 1 день 22.09.2018
День партизанської слави

через 6 днів 27.09.2018
Всесвітній день туризму

через 6 днів 27.09.2018
День машинобудування

через 9 днів 30.09.2018
Всеукраїнський день бібліотек

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день людей похилого віку

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день музики

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.