Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Вчора 15.07.2018
святкував свій
День народження


Варін
Олександр Васильович

Голова Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської міської ради одного скликання, Тетіївської районної ради чотирьох скликань. Член Партії регіонів.


Через 12 днів, 28.07.2018
святкуватиме свій
День народження


Рудюк
Володимир Федорович

генеральний директор СТОВ «Черепин». Депутат Тетіївської районної ради чотирьох скликань. Член партії”Сильна Україна”. Голова комісії з питань законності і правопорядку.




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

через 11 днів 27.07.2018
День системного адміністратора

через 21 днів 06.08.2018
Міжнародний день 'Лікарі миру за мир'

через 24 днів 09.08.2018
Міжнародний день корінних народів миру

через 27 днів 12.08.2018
Міжнародний день молоді

через 28 днів 13.08.2018
Всесвітній день лівші


Пілюля.


Ніна Василівна поспішно штовхнула масивні двері державної установи і
полегшено зітхнула. Знадвору війнуло свіжістю і приємною осінньою прохолодою. їй
хотілося якнайшвидше покинути це приміщення, але ноги переступали східцями
спроквола, наче напхані ватою. У дворі вже озирнулася, окинула поглядом будинок
позаду себе і враз відчула, як повіяло від нього холодом і приниженням. Навіть
вікна зблискували якось зневажливо і зверхньо. " І сюди йдуть прості люди з
надією на допомогу, з вірою у справедливість?"' - сумовито усміхнулась краєчком
уст Ніна Василівна. А в дійсності? Що вона тут сьогодні почула? Невже в людські
уста вкладено було Слово, щоб ним ображати? Де проста чемність, люб'язність,
повага, культура ділового спілкування, врешті решт? І доки це буде тривати?..
Вона ставила і ставила собі запитання, вони роїлися в голові, як дошкульні мухи
в Спасівку, і здавалося, що не буде їм кінця-краю, не буде й відповіді на них...
Повільно йшла широкою вулицею вниз до центральної площі. Несла важкі думки;
гіркоту і сором за інших ховала глибоко в собі, байдуже споглядаючи навколишній
світ; намагалася не згадувати, те, що сталося, але почуті нею грубі слова, мов
цвяхи, забиті в душу, ятрились і кровоточили... Відчула, як щось нестримно
притягує погляд. Мимоволі звела очі догори і. вражена побаченим, на мить
призупинилась. А вже коли йшла, то не відводила погляду від захоплюючої
панорами, що відкривалася перед нею. Церква! Вона, наче диво-острів, пливла в
синьому небесному морі. Останні промені призахідного сонця лагідно тулилися до
куполів, а вони тихо сяяли і ніжились в блакитно-золотій купелі спокою і
блаженства. Пінисті хмарки кучерявились за хрестами, ще більше вирізняючи їх на
тлі вечірнього неба. Правильні трикутники зелених верхівок паркових ялин наче
з'єднували земну красу з небесною... На якусь мить Ніні Василівні здалося, що
вона потрапила в інший світ, в інший часовий вимір, де немає образ, пліток,
грубощів, недовіри, а є лише Божа благодать. На очі навернулися сльози, вона
відчула, як прозора поволока віддаляє її від суєтності мирського життя... На
душі стало трохи легше. Так і прийшла додому, наче вві сні. Заглянула в кімнату
до хворого чоловіка. Він дрімав, вона й собі присіла на хвильку в крісло у
передпокої і прикрила очі. В голові замерехтіли події: і теперішні, і колишні.
Вони, переганяючи одна одну, ніяк не могли вибудуватись у якийсь послідовний
ланцюжок. Скільки пережитого, скільки побаченого нею на віку... Голоси, обличчя,
наче кадри з її життя, то з'являлися, то, погойдуючись, розпливались, танули і
зникали зовсім. Ніна Василівна не намагалась розібратися в них, безсило
піддалася їх вільному плину... Ось вона - медсестра райлікарні, працьовита,
уважна, вимоглива до себе і до інших. Скрізь порядок і чистота, бо на ній велика
відповідальність за життя хворих, за це її поважають люди...Несподівано пам'ять
перестрибує далеко назад. з'являються спекотні цілинні степи. Здавалося, не буде
кінця і краю цій жовто-коричневій масі, що мчить їм назустріч у вікнах потягу,
де він і вона - молоде подружжя - їдуть із комсомольською путівкою освоювати
цілинний край (а медсестри там дуже потрібні). їдуть у невідомість із маленьким
дитятком на руках... То була їх молодість.. . Як це давно минулось... Наразі -
глибока печаль і біль у серці: тяжко захворів чоловік (спасибі дітям - опікують
дорогими ліками), та й сама вже досягла пенсійного віку. І їй досить відверто
про це нагадували. Ще відчуває, що може працювати, ще є сили, вміння, чималий
досвід... Втрата роботи її лякає до нестями - все життя звикла бути серед людей.
Де подітися? Але... Ніна Василівна мимоволі посміхається при згадці про свою
нову роботу (її запросили попрацювати у школі), бо коли увійшла в цей шум і
гамір, в череду уроків і перерв, їй стало не по собі. Тепер розуміє, що не кожен
може звикнути працювати в цьому шкільному "вулику": скільки треба мати здоров'я,
витримки, сил... В школі її рятують дитячі очі; в них радість і сміх, а часом і
біль, і страждання, і надія на захист. Чим може. тим допомагає дітям, вчителям,
працівникам школи: кому - пігулками, краплями, уколами, а кому просто лагідним
словом, співчуттям, доброю порадою. Всю душу вкладає в роботу. Одна біда - немає
коштів на ліки.. .Але вона не жаліє ні своїх ніг, ні часу, і не соромиться йти
до різних підприємців, щоб випросити хоч якусь копійку для чужих дітей, бо в
такому часі ми зараз живемо... виживаємо. .. І добрі люди йдуть назустріч...
"'За твою ініціативу і відданість тебе сьогодні й покарано. Підозри і плітки не
дають спокою бездушним особам, вони не можуть повірити в чисті добрі наміри," -
запекло під серцем в Ніни Василівни, і гнітюча сьогоднішня подія знову почала
виповзати із підсвідомості. Великим зусиллям жінка відганяє її, дає волю
приємним спогадам... Перемагає-таки згадка про дитячі очі, серця вчителів,
артеріальні тиски... А те, що вона потрібна людям, трохи заспокоює і огортає
тіло лагідним теплом, повільно занурює в сон... Метушиться ніби вона в своїй
робочій кімнатці: пливуть перед нею різночубі голівки її пацієнтів, сліпуче
біліє кушетка і винувато світиться напівпорожня шафка для ліків...Ліки ?! Ліки!
Ліки! Голову стискає біль... Аж раптом це вже інша кімната, бо стоїть вона на
новому яскраво-пухнастому килимі. Блискучий паркет сліпить очі. Вона тремтить чи
то від холоду, чи від страху. А постаті, що сидять за столом, оживають,
витягують до неї свої довгі шиї, сичать і б'ють крилами, наче гуси, намагаються
її вщипнути, а далі зриваються на дике ґелґотання: " А куди ти діваєш всі гроші?
А ліки? А, може, ти їх використовуєш для своїх потреб?'". Із-за столу в гніві
піднімається дика жіноча примара, вона єхидно кривить губи і вже знайомим
голосом репетує до Ніни Василівни: "За все треба дітям розписуватись: за кожну
пігулку, за кожен укол, за кожну краплю ліків! А вчителя нема чого рятувати у
школі! Хай свої пілюлі і уколи носить із собою! Ти бач, у нього тиск є і
серце!". Ніна Василівна, зіщулившись, задкує, хоче зникнути з кімнати,
провалитися, розтанути, аби не чути цих інтонацій, слів, які руйнують гармонію,

       Сторінки:  1 2


Фото № 18
День податківця 2011 рік
День податківця 2011 рік
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Новости. Федеральная служба безопасности перевыполнила план по внедрению оперативников в бандитские группировки. На данный момент насчитывается как минимум 16 бандитских группировок, состоящих полностью из оперативников федеральной службы безопасности.

Пьяный мужик возвращается поздно вечером и в потемках налетает во дворе на сучок яблони.
Решает отпилить опасный сучок.
Ищет пилу:
- Жена, где пила?
- Да не пила я, это ты сам где-то нализался!
- Не говори ерунды! Где пила?
- Ну, у соседа пила.
- Зачем дала?
- Да не давала я ему!
- Как не дала, если пила у соседа!?
- Ну я же не знала, что он такой болтун!

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Сьогодні: День бухгалтера

через 3 дня 19.07.2018
День металурга

через 10 днів 26.07.2018
День працівника торгівлі

через 16 днів 01.08.2018
День Військово-Морських Сил України.

через 17 днів 02.08.2018
День аеромобільних військ

через 23 днів 08.08.2018
День військового зв'язку

через 24 днів 09.08.2018
День будівельника

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.