Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 9 днів, 28.07.2018
святкуватиме свій
День народження


Рудюк
Володимир Федорович

генеральний директор СТОВ «Черепин». Депутат Тетіївської районної ради чотирьох скликань. Член партії”Сильна Україна”. Голова комісії з питань законності і правопорядку.


Через 9 днів, 28.07.2018
святкуватиме свій
День народження


Шубер
Леонід Михайлович

Директор ТОВ „Агротет”. Депутат Тетіївської районної ради трьох скликань. Член Народної Партії. Член комісії з питань законності і правопорядку.




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

через 8 днів 27.07.2018
День системного адміністратора

через 18 днів 06.08.2018
Міжнародний день 'Лікарі миру за мир'

через 21 днів 09.08.2018
Міжнародний день корінних народів миру

через 24 днів 12.08.2018
Міжнародний день молоді

через 25 днів 13.08.2018
Всесвітній день лівші


Підкоп


Оксана поставила дітям вечерю, а сама накинула плечову хустку і вийшла
надвір. їдкий, колючий вітер рвонув за кінці, але жінка, міцно схрестивши руки
на грудях, не відступилась. Вже вкотре ввечері обходила свою хатину. В'язка
земля, забита осінніми дощами, тужавіла на вітрі і чекала снігу. Похмуре небо,
щільно затягнуте сніговими хмарами, висіло низько над головою. "Ця зима буде
лютою", - моторошне передчуття судомило молоду вдову. В її пам'яті назавжди
закарбувалась ота голодна зима 33-го. Тоді була дівчам, а нині вона - мати...
Мати... "Діти, дітки, діточки... Як вас порятувати? Як вижити?" - пекучі думки
п'явками спивали з неї кров... Обійшла хату і стала на причілку в затишку. Сухе
картоплиння, тугими жмутами запхане за тички, надійно закривало стіни аж до
самої стріхи. З картопляного кожуха тільки маленькі вікна привітно визирали на
білий світ. "Буде чим розпалювати аж до весни, та й різдвяні морози не так
дошкулятимуть" - майнула втішна думка в Оксани. Сьомий рік обставляє хату на
зиму без Василя. Діти дружно допомагають стягувати картоплиння з городу...
Ростуть без батька. Гіркий щем здушив горло і завмер.. . Життя навчило її не
плакати... Тривога не зникала, а росла ще з більшою силою. Страшна чутка повзла
селом, обростала подіями і ятрила довине серце: "Ходять ночами... Двоє...
Роблять підкопи під хати і обкрадають комори. Йдуть до тих, у кого немає
господаря: до вдів, сиріт, немічних...". "Коли б швидше вдарили морози і випав
сніг", - з надією глянула Оксана у небо... А сьогодні вранці ні світ ні зоря
прибігла до неї бліда й простоволоса Катря, впала їй на груди і зайшлася плачем.
Оксана все зрозуміла, гладила худенькі плечі подруги і злість закипала в ній.
Крізь схлипування Катря розповіла, як задрімала, а потім боялась ворухнутися,
коли почула, що злодії вже в комірчині. І, здається, вона пізнала голос одного
із них... Втішаючи подругу, Оксана прочинила комірні двері. З темряви на неї
сліпо глипала убогість: вузлики, торбиночки на стіні та на бантині. В ямі ще
картопля. Малувато в цьому році. Ось і всі припаси на зиму. Як же вижити з ними?
А якщо і цього не стане? Що має робити тоді? Чим годувати дітей? Обережно
надсипала подрузі всього потроху, боялась згубити хоч крупиночку чи ква-солинку.
Раз-по-раз кидала поглядом по темних закутках, наче підсвідомо щось шукала. І
щоразу погляд зупинявся в кутку, де поміж господарським реманентом тьмяно
зблискувала сокира... Вітер розвернувся і зганяв хмари докупи. Оксана звела очі
до неба, шукала хоч одну світлу плямочку. Серцем відчувала, що не минуть нелюди
і її вдовиної хати, бо немає в неї захисту: і чоловіка, і братів забрала війна.
Пошерхлі губи мимоволі зашепотіли: "Господи! Захисти діточок моїх від голоду,
холоду, хвороб і всяких напастей! Відведи отих антихристів! Дай сили витримати!
Господи!"...
Зайшла до хати. Діти сиділи біля вікна і вчили уроки... "Не світять, бережуть
шкелко і гас. Знають, що матері треба лампу для шиття", - потепліло на душі в
Оксани. - Дітки, не сліпайте коло вікна, світіть вже лампу, - сіла і сама за
шитво. Машинка лишилась, як пам'ять про чоловіка (шив до війни кожухи, піджаки).
Люди тепер до неї несли своє дрібне шиття. Оксана злегка торкала педаль, вела
строчку рівно, напористо... Шила довго. Сторожко прислухалась крізь цокання.
Діти поснули. Далеко за північ загасила лампу і прилягла на лежанку. Вітер
притих, чорна тиша била дзвонами у голові, пружинила тіло... Всім єством
відчула, що під хатою хтось є, а коли вловила обережне шурхотіння знадвору біля
комірної стіни, то мало не втратила свідомість: "Таки прийшли, нелюди!".
Невідома сила знесла її з лежанки на землю, і вона обережно вийшла в холодну
комору. Ноги тремтіли і підкошувались. А за стіною кипіла злодійська робота.
Оксана не могла відрізнити, чи то гупає її настрахане серце. чи оскаженіло
вгризається копачка у землю... їй здалося, що натужне сопіння зовсім поруч.
Думка спрацювала блискавично, і вона вхопила в руки сокиру... Маленька, боса, в
одній лишень сорочці, з сокирою в руках, незчулася, як закричала: "Сейко, це ти.
антихристе! Я знаю! І ти знай: як тільки твоя голова пролізе в діру - я її
відрубаю!" Океании крик громом вдарив по комірчині, вилетів у сіни, задзвенів по
шибках і стих. На мить запала мертва тиша. По хвилі за стіною оторопіло
зашипіли: "Навіжена баба! Не спить! Ця може і справді голову відтяти!". А коли
почула, що грузьке чавкання чобіт віддалилося, безсило опустила сокиру і
повалилася на долівку... Від крику матері прокинулась старшенька Тетян-ка,
розбудила братика і сестричку. Перелякані діти віднайшли непритомну матір в
коморі і зчинили лемент... Вранці Оксана разом з дітьми загортала і затоптувала
яму під стіною. "Швидко рили, набиті руки мають, злодюги. Он Дмитрику буде з
головою...", - лиховісний вогонь блиснув в очах жінки, і здавалося, він
спопелить кожного, хто зазіхне на єдину втіху і печаль матері - на її дітей.
Наступної ночі таки вдарив мороз і міцно скував землю, а на ранок зима замела
нелюдський гріх снігом по самі вікна хатини...















       Сторінки:  1

Фото № 29
Захоплення учнів Височанського НВО - різьба по дереву .
Захоплення учнів Височанського НВО - різьба по дереву .
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Прочитал наоборот слово УНИТАЗ.
Теперь боюсь на него садиться

В Англии:
- Сынок, мне кажется, тебе пора жениться.
- Что ж, почему бы нет? Но на ком??
- А наша соседка справа?
- Эта Солли, которая каждый день играет на фортепиано?
- Да.
- Но я не люблю ее!!!
- Ну, сынок... А соседка справа??
- Эта Джейн, каждый вечер бегающая по парку???
- Да...
- Но я же ее не люблю!!
- ... Сынок, но кого же ты любишь?
- Кучера Джона, мама.
- Сынок, но он же католик!!!

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Сьогодні: День металурга

через 7 днів 26.07.2018
День працівника торгівлі

через 13 днів 01.08.2018
День Військово-Морських Сил України.

через 14 днів 02.08.2018
День аеромобільних військ

через 20 днів 08.08.2018
День військового зв'язку

через 21 днів 09.08.2018
День будівельника

через 21 днів 09.08.2018
День працівників ветеринарної медицини

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.