Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 3 дня, 20.11.2018
святкуватиме свій
День народження


Денисюк
Сергій Михайлович

Керуючий справами виконавчого апарату Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської районної ради. Член Соціалістичної партії України. Голова профспілкової організації органів місцевого самоврядування району. Голова комісії з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів.


Через 5 днів, 22.11.2018
святкуватиме свій
День народження


Шаламай
Андрій Миколайович

Консультант голови Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської районної ради. Член партії ”Сильна Україна”. Член комісії з питань бюджету та фінансів




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

Вчора: Міжнародний день толерантності

Сьогодні: Міжнародний день студентів

через 4 дня 21.11.2018
Всесвітній день телебачення

через 4 дня 21.11.2018
Всесвітній день привітань

через 8 днів 25.11.2018
Міжнародний день боротьби за ліквідацію насилля по відношенню до жінок

через 14 днів 01.12.2018
Всесвітній день боротьби із СНІДом

через 15 днів 02.12.2018
Міжнародний день за відміну рабства

через 20 днів 07.12.2018
Міжнародний день цивільної авіації


Підкоп


Оксана поставила дітям вечерю, а сама накинула плечову хустку і вийшла
надвір. їдкий, колючий вітер рвонув за кінці, але жінка, міцно схрестивши руки
на грудях, не відступилась. Вже вкотре ввечері обходила свою хатину. В'язка
земля, забита осінніми дощами, тужавіла на вітрі і чекала снігу. Похмуре небо,
щільно затягнуте сніговими хмарами, висіло низько над головою. "Ця зима буде
лютою", - моторошне передчуття судомило молоду вдову. В її пам'яті назавжди
закарбувалась ота голодна зима 33-го. Тоді була дівчам, а нині вона - мати...
Мати... "Діти, дітки, діточки... Як вас порятувати? Як вижити?" - пекучі думки
п'явками спивали з неї кров... Обійшла хату і стала на причілку в затишку. Сухе
картоплиння, тугими жмутами запхане за тички, надійно закривало стіни аж до
самої стріхи. З картопляного кожуха тільки маленькі вікна привітно визирали на
білий світ. "Буде чим розпалювати аж до весни, та й різдвяні морози не так
дошкулятимуть" - майнула втішна думка в Оксани. Сьомий рік обставляє хату на
зиму без Василя. Діти дружно допомагають стягувати картоплиння з городу...
Ростуть без батька. Гіркий щем здушив горло і завмер.. . Життя навчило її не
плакати... Тривога не зникала, а росла ще з більшою силою. Страшна чутка повзла
селом, обростала подіями і ятрила довине серце: "Ходять ночами... Двоє...
Роблять підкопи під хати і обкрадають комори. Йдуть до тих, у кого немає
господаря: до вдів, сиріт, немічних...". "Коли б швидше вдарили морози і випав
сніг", - з надією глянула Оксана у небо... А сьогодні вранці ні світ ні зоря
прибігла до неї бліда й простоволоса Катря, впала їй на груди і зайшлася плачем.
Оксана все зрозуміла, гладила худенькі плечі подруги і злість закипала в ній.
Крізь схлипування Катря розповіла, як задрімала, а потім боялась ворухнутися,
коли почула, що злодії вже в комірчині. І, здається, вона пізнала голос одного
із них... Втішаючи подругу, Оксана прочинила комірні двері. З темряви на неї
сліпо глипала убогість: вузлики, торбиночки на стіні та на бантині. В ямі ще
картопля. Малувато в цьому році. Ось і всі припаси на зиму. Як же вижити з ними?
А якщо і цього не стане? Що має робити тоді? Чим годувати дітей? Обережно
надсипала подрузі всього потроху, боялась згубити хоч крупиночку чи ква-солинку.
Раз-по-раз кидала поглядом по темних закутках, наче підсвідомо щось шукала. І
щоразу погляд зупинявся в кутку, де поміж господарським реманентом тьмяно
зблискувала сокира... Вітер розвернувся і зганяв хмари докупи. Оксана звела очі
до неба, шукала хоч одну світлу плямочку. Серцем відчувала, що не минуть нелюди
і її вдовиної хати, бо немає в неї захисту: і чоловіка, і братів забрала війна.
Пошерхлі губи мимоволі зашепотіли: "Господи! Захисти діточок моїх від голоду,
холоду, хвороб і всяких напастей! Відведи отих антихристів! Дай сили витримати!
Господи!"...
Зайшла до хати. Діти сиділи біля вікна і вчили уроки... "Не світять, бережуть
шкелко і гас. Знають, що матері треба лампу для шиття", - потепліло на душі в
Оксани. - Дітки, не сліпайте коло вікна, світіть вже лампу, - сіла і сама за
шитво. Машинка лишилась, як пам'ять про чоловіка (шив до війни кожухи, піджаки).
Люди тепер до неї несли своє дрібне шиття. Оксана злегка торкала педаль, вела
строчку рівно, напористо... Шила довго. Сторожко прислухалась крізь цокання.
Діти поснули. Далеко за північ загасила лампу і прилягла на лежанку. Вітер
притих, чорна тиша била дзвонами у голові, пружинила тіло... Всім єством
відчула, що під хатою хтось є, а коли вловила обережне шурхотіння знадвору біля
комірної стіни, то мало не втратила свідомість: "Таки прийшли, нелюди!".
Невідома сила знесла її з лежанки на землю, і вона обережно вийшла в холодну
комору. Ноги тремтіли і підкошувались. А за стіною кипіла злодійська робота.
Оксана не могла відрізнити, чи то гупає її настрахане серце. чи оскаженіло
вгризається копачка у землю... їй здалося, що натужне сопіння зовсім поруч.
Думка спрацювала блискавично, і вона вхопила в руки сокиру... Маленька, боса, в
одній лишень сорочці, з сокирою в руках, незчулася, як закричала: "Сейко, це ти.
антихристе! Я знаю! І ти знай: як тільки твоя голова пролізе в діру - я її
відрубаю!" Океании крик громом вдарив по комірчині, вилетів у сіни, задзвенів по
шибках і стих. На мить запала мертва тиша. По хвилі за стіною оторопіло
зашипіли: "Навіжена баба! Не спить! Ця може і справді голову відтяти!". А коли
почула, що грузьке чавкання чобіт віддалилося, безсило опустила сокиру і
повалилася на долівку... Від крику матері прокинулась старшенька Тетян-ка,
розбудила братика і сестричку. Перелякані діти віднайшли непритомну матір в
коморі і зчинили лемент... Вранці Оксана разом з дітьми загортала і затоптувала
яму під стіною. "Швидко рили, набиті руки мають, злодюги. Он Дмитрику буде з
головою...", - лиховісний вогонь блиснув в очах жінки, і здавалося, він
спопелить кожного, хто зазіхне на єдину втіху і печаль матері - на її дітей.
Наступної ночі таки вдарив мороз і міцно скував землю, а на ранок зима замела
нелюдський гріх снігом по самі вікна хатини...















       Сторінки:  1

Фото № 59
бурулька ))
бурулька ))
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

- Свет мой зеркальце скажи, да всю правду доложи. Я ль на свете всех милее, всех румяней и белее?
- Ты прекрасна, спору нет. Но румяней и белее одновременно – это нонсенс.

- Саша, ты мне зефир подарил, чтобы со мной переспать?
- Да.
- Дима, а ты мне квартиру подарил, чтобы со мной переспать?
- Да.
- Сережа, а ты мне яхту подарил, чтобы со мной переспать?
- Да.
- Что-то я с зефиром облажалась.

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Вчора: День працівників радіо, телебачення та зв'язку

через 2 дня 19.11.2018
День працівників гідрометеорологічної служби

через 3 дня 20.11.2018
Всесвітній день телебачення.

через 14 днів 01.12.2018
День працівників прокуратури

через 16 днів 03.12.2018
Міжнародний день інвалідів

через 18 днів 05.12.2018
День працівників статистики

через 19 днів 06.12.2018
День Збройних Сил України

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.