Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 5 днів, 26.09.2018
святкуватиме свій
День народження


Дворковий
Анатолій Андрійович

Начальник Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції. Депутат районної ради. Член Партії регіонів. Член комісії з питань законності і правопорядку.


Через 9 днів, 30.09.2018
святкуватиме свій
День народження


Безугла
Надія Василівна

Начальник Тетіївського районного відділення НАСК „Оранта”. Депутат Тетіївської міської, трьох скликань Тетіївської районної рад. Відмінник народної освіти УРСР. Член Партії регіонів. Член комісії з питань соціально-економічного та культурного розвитку.




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

Сьогодні: Міжнародний день миру. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН як день глобального закінчення вогню, воєнних дій та відмови від насильства

через 4 дня 25.09.2018
Всесвітній день моря. Один з міжнародних днів у системі ООН

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день людей похилого віку.Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1990 році

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день музики. Проголошено у 1975 році за рішенням ЮНЕСКО

через 10 днів 01.10.2018
Всесвітній день середовища проживання

через 11 днів 02.10.2018
Всесвітній день архітектури. Засновано Міжнародною спілкою архітекторів

через 13 днів 04.10.2018
Всесвітній день тварин. Проголошено з метою підвищення громадськістю свідомості щодо необхідності захисту навколишнього середовища та з метою активного захисту тварин


Пампушка.


Вже кілька днів Дмитрика не покидала настирлива думка. Вона малювала йому то
приємні, то страхітливі картини, і він не міг її так просто відігнати. Спробував
розповісти старшій сестричці Тетянці. Але вона стривожено глянула на нього,
почубила трохи, наче малого (а йому ж за кілька тижнів йти до школи, в перший
клас!), нагадала про мамині слова і суворо посварила пальцем (вона вже була
п'ятикласницею). В її сумовитих заклопотаних очах Дмитрик встиг помітити світлі
іскорки, а потім вони знову погасли. А тут ще й сон цієї ночі... Снилася йому
велика пухка пампушка із справжнього борошна, підсмажена до жовтуватої кірочки.
Дмитрик щосили намагався схопити її, але пампушка, наче на нитці, відскакувала
вгору-вниз, вліво-вправо, змушуючи його підстрибувати, присідати, кидатися то в
один бік, то в інший. Від тієї напруги Дмитрик прокинувся весь спітнілий і ні з
чим. Його взяла така зажура, аж сльози навернулися на очі... Заснути вдруге він
уже не зміг, від колишнього сну перед очима лишилася тільки спокуслива на вигляд
пампушка, та ще оте звичне вже, нудне і противне смоктання "під ложечкою".
Вставати було зарано, сестричка ще спала, а мами в хаті уже не було. Дмитрик
лежав тихо і розмірковував... Він розумів, що для справжніх пампушок треба
справжнього борошна - із зерна. Мама ж їм тепер пекла тільки млинці-"плесканці"
(отак сумовито їх називала). Були вони із листяної потерті. Дмитрик із Тетянкою
носили листя із лісу, сушили на горищі, а мама перетирала його, щось добавляла
до тієї потерухи, бідкаючись, і мала сім'я до столу темно-зелені терпкуваті
"плесканці". Найсмачніші вони із липового листя, та хіба можна їх порівняти із
справжніми пампушками? І в думках знову ожила потаємна Дмитрикова мрія... От
якби назбирати колосків із жита чи пшениці багато-багато, нам'яти качалкою зерна
і віддати мамі. А мама занесла б це зерно до сусіда - мовчазного діда Се-лійона
(у нього були саморобні жорна), змолола б борошна, і тоді... тоді в їхній хаті
було б справжнє свято. Вони напекли б хліба, пухких пампушок... Одне мучило
Дмитрика - як назбирати тих колосків? Дорогу до поля він знав. Те поле знали всі
люди в селі, на ньому до жнив росли повоєнна пшениця і жито, а тепер, скошене,
воно рябіло стернею, стомлено чекало плуга і до нестями вабило людей, змарнілих
за зиму і весну голодного року. Але поле належно охоронялося і до жнив, і в
жнива, і після. Наглядати за ним правління призначило дядька Тимоху.
Червонощокий, вирячкуватий, на дебелому крупистому коні, він щодня з'являвся на
полі, мов страховисько із Тетянчиної казки, повагом об'їжджав його, а вже кого
помічав, то гнався за ним, як несамовитий, вицьвохкуючи нагайкою. Тієї злощасної
нагайки боялися всі - і діти, і дорослі. Бо шматував він нею людські спини, не
зупиняючись ні перед ким. Мама заборонила Дмитрику і Тетянці навіть дивитися в
бік спокусливого поля. Дмитрик добре пам'ятав мамин наказ, але ж чув. як
"старшаки" вкрадливо нахвалялися, що бувають там. А от його друзяки Вітько і
Володик боялися туди йти. Наганяла страху між хлопчаками ота страшна Тимо-хова
нагайка, бо мала вона міцно вчеплену на кінці чималу металеву гайку (розповідали
про це сміливці). Та і Нюрка допікала - найменша дочка дядька Ти-мохи, ряба і
вайлувата, заповадилась виносити на вулицю пампушки в руці. Знала, що хлопці
видеруть, тому тільки голову з рукою просовувала із-за дощатих воріт і смачно
плямкала, глузливо кривлячи рота. Дмитрику аж темніло в очах, так хотілося
вкусити хоч разок ту пампушку. Просити не дозволяла хлопчача гордість (Нюрка
трохи менша за нього), а видерти не можна було, бо хитре дівчисько швидко
ховалося за ворітьми... Рипнули двері. Мама зайшла в хату, а з нею - і вранішня
прохолода. Зарошена (видно, була на городі), вона внесла молоко від кози. Латки
і заходилась будити дітей до сніданку. Поспішала, бо збиралася на колгоспне
бурякове поле рвати бур'ян (хотіла впоратись до обіду), дітям загадала наносити
з лісу хмизу до печі (вночі був сильний вітер, тож хмизу нападало багато). У
Дмитрика тьохнуло всередині: "Сьогодні, сьогодні, сьогодні..." Поснідавши
молоком, діти взяли мотузки і попрямували до лісу. Вишукуючи сухий хмиз, так
захопилися роботою, що й не помітили, як дійшли до Лісового провалля, минули
його і опинилися край лісу, де й починалося омріяне поле. Ніде нікого навкруг, і
дорога порожня... Тільки ранкове сонце змовницьки підморгувало дітям. Вони
сторопіло глянули одне одному в очі. серця їхні затріпотіли часто-часто, як у
пташенят. І Тетянка отямилась першою. - Дивись за дорогою, пильнуй добре, а я
швиденько назбираю в пелену колосків, - кинула на бігу, а її руки вже були в
роботі. Дмитрик сторожко роззирався навкруги, особливо стежив за дорогою,
готовий вмить попередити сестричку. Разом з тим, бачив, як вона вправно вишукує
в стерні колоски. К він? Як же він? Як же його мрія? Але ж дорога!.. Треба
слідкувати за нею. Мимоволі почав і сам кидати оком по стерні. Ось знайшовся і
перший колосочок, далі другий, третій... Збирав, озираючись довкіл. Та раптом з-
під ноги шугнула руда здоровенна миша, запищали мишенята. Він сахнувся,
відскочив і випустив з поля зору дорогу, а коли глянув - то й заціпенів: до них
через поле оскаженіло, наче чорний шуліка, летів на коні об'їждчик, вимахуючи
страшною нагайкою. Дмитрик щосили закричав до Тетянки і сам рвонув до лісу, за
дерева. Далі все відбувалося блискавично... Тетянка зайшла в поле трохи далі від
лісу, тому добігти до нього не встигала. А кінь наближався, і чути було, як
стугонить земля і висвистує в повітрі нагайка. Сестричка в розпачі на якусь мить
ніби зупинилась. Найближчою до неї схованкою могло б стати Лісове провалля, і
вона, вже не роздумуючи, побігла в той бік. Не зупиняючись, перед самим
проваллям оглянулася, але Ти-моха був уже зовсім близько, і вона з розгону
стрімголов кинулась вниз. Дмитрик встиг лише помітити, як їй навздогін щосили
цьвохнула нагайка, і одночасно Тетянчин крик понісся у безодню... Заплющивши очі
з переляку, він зіщулився, тіло його тремтіло, а зуби цокотіли так, що готові
були вилетіти з рота. Опам'ятавшись, підстрибцем збіг поміж - дерев донизу і

       Сторінки:  1 2


Фото № 77
Випуск 2005 року Школа №1
Випуск 2005 року Школа №1
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Жена лорда плачется своей служанке:
- Мэри, я так расстроена! Мне кажется, что Джеймс встречается со своей секретаршей...
Служанка: - Врёшь, старая кошёлка! Это ты специально говоришь, чтобы я ревновала!

На Российских дорогах только один запрещающий знак. Это полосатый бетонный блок.
Все остальные знаки предупреждающие

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Вчора: День працівників лісу

Сьогодні: Міжнародний день миру

Завтра: День партизанської слави

через 1 день 22.09.2018
День партизанської слави

через 6 днів 27.09.2018
Всесвітній день туризму

через 6 днів 27.09.2018
День машинобудування

через 9 днів 30.09.2018
Всеукраїнський день бібліотек

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день людей похилого віку

через 10 днів 01.10.2018
Міжнародний день музики

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.