Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 3 дня, 20.11.2018
святкуватиме свій
День народження


Денисюк
Сергій Михайлович

Керуючий справами виконавчого апарату Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської районної ради. Член Соціалістичної партії України. Голова профспілкової організації органів місцевого самоврядування району. Голова комісії з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів.


Через 5 днів, 22.11.2018
святкуватиме свій
День народження


Шаламай
Андрій Миколайович

Консультант голови Тетіївської районної ради. Депутат Тетіївської районної ради. Член партії ”Сильна Україна”. Член комісії з питань бюджету та фінансів




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

Вчора: Міжнародний день толерантності

Сьогодні: Міжнародний день студентів

через 4 дня 21.11.2018
Всесвітній день телебачення

через 4 дня 21.11.2018
Всесвітній день привітань

через 8 днів 25.11.2018
Міжнародний день боротьби за ліквідацію насилля по відношенню до жінок

через 14 днів 01.12.2018
Всесвітній день боротьби із СНІДом

через 15 днів 02.12.2018
Міжнародний день за відміну рабства

через 20 днів 07.12.2018
Міжнародний день цивільної авіації


Недописаний лист


...Світлана, заклопотана суботнім прибиранням, вибігла у двір. Поспішала,
хотіла впоратись завидна, бо у грудні темніє рано. На парканчику вже чекали на
неї раніше витрушені і акуратно складені килимки. "Пройняті морозцем,
почищені сипучим сніжком, принесуть вони у кімнату приємну свіжість, - раділа
дівчина, пробираючись по глибокому снігу до паркану. - А снігу в цьому році
зима не пожаліла - насипала досхочу, - втішалась, як мала дитина". Вона
любила сніжні зими. Тоді білий світ справді ставав білим, вражав чистотою і
незайманістю. Снігова ідилія створювала ілюзію первозданності і загадковості.
Навіть звичайнісінька билинка виглядала з-під химерної кучугури, наче якесь
чудернацьке створіння. Зимова казка наповнювала дівочу душу трепетним
очікуванням чогось незвичайного, таємничого. Забираючи на оберемок килимки,
Світлана відчула, як сонячний промінчик прощально торкнувся її обличчя. Дівчина
мимоволі усміхнулася йому навстріч і, милуючись дивовижною картиною зимового
вечора, зупинилась на мить: вечірнє сонце заходило на спочинок. Зморене за
день, воно ще якусь хвилю тремтіло низенько на видноколі, а потім безсило
потонуло в холодних обіймах небокраю, залишаючи за собою багряно-палаючий
обрій. "Мороз буде добрячий!" - осяяна західною загравою, Світлана
весело потупала біля дверей, обтрушуючи сніг. Швидко домила підлогу, простелила
килимки рівненькими рядочками і випросталась на порозі: "Встигла-таки до
темряви". Обвела задоволеним поглядом свою невеличку затишну оселю.
Кімната світилась чистотою і скромністю - нічого зайвого: поличка з книжками,
шафа для одягу, дбайливо застелене ліжко з вишитою подушкою, килимок на стіні з
двома лебедями на озері і улюблене місце молоденької вчительки - письмовий стіл
біля вікна із настільною лампою та купкою учнівських зошитів. У кімнаті вже
панували сутінки. В грубці зрідка потріскували дрова, тепло розливалося по всіх
кутках хатини. Світлана підкинула у вогонь дрівцят, сіла до столу і ввімкнула
лампу. По тілу розтікалась солодкувато-підступна втома. "Завтра неділя -
встигну відпочити, -бадьорилась дівчина, - а сьогоднішній вечір буде
присвячений. . .йому! Нарешті відпишу листа...". Докори сумління знову
підступили до неї. Мала провину перед дорогою для неї людиною: давно не
відписувала коханому листа, а він уперто чекав відповіді і теж мовчав. Подумки
вона ніколи з ним не розлучалася: і в мріях, і в снах коханий був завжди поруч.
Але ж він чекає листа! Тому лагідно торкнулася дитячих зошитів, наче
вибачалась, і рішуче підсунула до себе чистий аркуш. Чітким школярським
почерком вивела: "Здрастуй, любий!"... Думки налетіли зграєю і всі
хотіли вміститися одночасно. Стільки всього збиралася написати: і про улюблену
роботу, і про своїх вихованців, і про те, що скучила й чекає - не дочекається
новорічних і різдвяних свят, коли вони зможуть нарешті зустрітися... Радісна
хвиля дівочих мрій хлюпнула в серце і затопила його... Щасливий погляд ковзнув
по аркушу, минув пучок світла від лампи і застиг на притемненій шторі вікна. І
в ту ж мить із нічної далини виринули близькі серцю обриси, засяяли до щему
лагідні і привітні очі, усміхнулись спраглі уста... Раптом у вікно постукали...
Світлана від несподіванки здригнулась і впустила ручку. Знадвору почулося
приглушено тривожне: "Світлано Сергіївно! Це я, сусідка, баба
Василина!" Дівчина упізнала голос, швидко отямившись, вискочила в
коридорчик, відкинула клямку і відчинила навстіж двері. Світло вихопило із
темряви стареньку зігнуту постать біля східців. Бабуся Василина не збиралась
заходити, приглядаючись до Світлани, обережно заговорила: "Надійка
захворіла в нас! Вже другу ніч висока температура, болить горло, нічого не
їсть. Викликали фельдшера, але вона не хоче пити ліки, не слухається ні мене,
ні батька, плаче, кличе матір, а це стала вас згадувати, просить, щоб я вас
привела... То ви...". Далі Світлана не слухала. Метнулась до кімнати,
накинула пальто, вимкнула світло і поспішила за бабусею. Аж тільки тепер їй
прояснилося те, що цілий день крутилося у свідомості, та за шкільними клопотами
вилетіло з голови: "Чомусь до мене не забігає Надійка"... У кімнаті,
на ліжечку, з обв'язаним горлечком і розпашілими щічками стояло мале дівчатко,
міцно тримаючись за металеві поручні. З яким нетерпінням дитя чекало на
Світлану, було видно із рвучко протягнутих до неї рученят і хворобливо зоріючих
заплаканих очей. Дівчина по-материнськи притиснула маленьке тільце до грудей, і
маля щосили обвило її за шию гарячими рученятами. Цілий потік ніжності вирвався
у Світлани на волю: вона гладила голівку і личко дитини, пестила біляві
кучерики, шепотіла ласкаві слова. Говорила вона їх легко, просто, сама не
розуміючи, що народжуються вони з глибокої підсвідомості правічного
материнства. Надійка довірливо дивилася в очі Світлани Сергіївни і виконувала
все, що та прохала: ковтала пігулки, пила тепле молоко з медом, слухняно
дозволяла ставити собі на груди і спинку компреси, дивуючи цим бабусю Василину.
...Гарячка трималася довго. Світлана терпляче погойдувала на руках закутане в
ковдрочку дитя, стиха шепотіла колискову, наче молитву. У хаті було тихо. Десь
монотонно цокав годинник, наганяв дрімоту. Ліниво блимав нічник. Міцно спала
старшенька сестричка Надійки, знесилена заснула і бабця Василина. Чужа хата,
чужі люди, але чомусь тягнеться до них серце... Світлана намагалася не
згадувати той страшний погожий осінній день, але чорною плямою він випливав із
пам'яті, судомив тіло, і невимовний жаль до людського горя тривожив душу... Ще
ніколи не збирало стільки людей шкільне подвір'я. Прощалися з молодою
вчителькою. Несподівана смерть вирвала її, красиву і повну сил, з цього світу.
Зчорнілі вікна школи журно блищали проти сонця, незворушно стояли берези, тихо
гублячи жовті сльози, безутішно здригалися плечі чоловіка, уже без сліз
горнулися до материнських холодних рук двійко малих донечок... " Що ж мені

       Сторінки:  1 2


Фото № 47
Першість району з Волейболу
Першість району з Волейболу
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Ничто так не красит женщину как противогаз. У нее сразу делается идеально гладкая кожа и БОЛЬШИЕ БЛЕСТЯЩИЕ ГЛАЗА!

В Англии:
- Сынок, мне кажется, тебе пора жениться.
- Что ж, почему бы нет? Но на ком??
- А наша соседка справа?
- Эта Солли, которая каждый день играет на фортепиано?
- Да.
- Но я не люблю ее!!!
- Ну, сынок... А соседка справа??
- Эта Джейн, каждый вечер бегающая по парку???
- Да...
- Но я же ее не люблю!!
- ... Сынок, но кого же ты любишь?
- Кучера Джона, мама.
- Сынок, но он же католик!!!

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Вчора: День працівників радіо, телебачення та зв'язку

через 2 дня 19.11.2018
День працівників гідрометеорологічної служби

через 3 дня 20.11.2018
Всесвітній день телебачення.

через 14 днів 01.12.2018
День працівників прокуратури

через 16 днів 03.12.2018
Міжнародний день інвалідів

через 18 днів 05.12.2018
День працівників статистики

через 19 днів 06.12.2018
День Збройних Сил України

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.