Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 19 днів, 10.06.2018
святкуватиме свій
День народження


Гончар
Тетяна Іванівна

Працівник Кашперівської медичної амбулаторії. Депутат Тетіївської районної ради. Член виконкому Кашперівської сільської ради. Член Української соціал-демократичної партії. Член комісії – з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів.


Через 31 днів, 22.06.2018
святкуватиме свій
День народження


Початун
Віталій Миколайович

Депутат Тетіївської районної рди. Член партії „УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка”. Член комісії з питань комунальної власності та підприємництва.




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

Вчора: Всесвітній день культурної різноманітності в ім'я діалогу та розвитку

Вчора: Міжнародний день космосу

Вчора: Міжнародний день ЮНЕСКО за культурний розвиток

через 2 дня 24.05.2018
День слов'янської письменності та культури

через 9 днів 31.05.2018
Всесвітній день без тютюну

через 10 днів 01.06.2018
Міжнародний день захисту дітей

через 13 днів 04.06.2018
Міжнародний день дітей - жертв агресії

через 14 днів 05.06.2018
Всесвітній день навколишнього середовища

через 26 днів 17.06.2018
Всесвітній день боротьби з опустелюванням та засухою


Недописаний лист


...Світлана, заклопотана суботнім прибиранням, вибігла у двір. Поспішала,
хотіла впоратись завидна, бо у грудні темніє рано. На парканчику вже чекали на
неї раніше витрушені і акуратно складені килимки. "Пройняті морозцем,
почищені сипучим сніжком, принесуть вони у кімнату приємну свіжість, - раділа
дівчина, пробираючись по глибокому снігу до паркану. - А снігу в цьому році
зима не пожаліла - насипала досхочу, - втішалась, як мала дитина". Вона
любила сніжні зими. Тоді білий світ справді ставав білим, вражав чистотою і
незайманістю. Снігова ідилія створювала ілюзію первозданності і загадковості.
Навіть звичайнісінька билинка виглядала з-під химерної кучугури, наче якесь
чудернацьке створіння. Зимова казка наповнювала дівочу душу трепетним
очікуванням чогось незвичайного, таємничого. Забираючи на оберемок килимки,
Світлана відчула, як сонячний промінчик прощально торкнувся її обличчя. Дівчина
мимоволі усміхнулася йому навстріч і, милуючись дивовижною картиною зимового
вечора, зупинилась на мить: вечірнє сонце заходило на спочинок. Зморене за
день, воно ще якусь хвилю тремтіло низенько на видноколі, а потім безсило
потонуло в холодних обіймах небокраю, залишаючи за собою багряно-палаючий
обрій. "Мороз буде добрячий!" - осяяна західною загравою, Світлана
весело потупала біля дверей, обтрушуючи сніг. Швидко домила підлогу, простелила
килимки рівненькими рядочками і випросталась на порозі: "Встигла-таки до
темряви". Обвела задоволеним поглядом свою невеличку затишну оселю.
Кімната світилась чистотою і скромністю - нічого зайвого: поличка з книжками,
шафа для одягу, дбайливо застелене ліжко з вишитою подушкою, килимок на стіні з
двома лебедями на озері і улюблене місце молоденької вчительки - письмовий стіл
біля вікна із настільною лампою та купкою учнівських зошитів. У кімнаті вже
панували сутінки. В грубці зрідка потріскували дрова, тепло розливалося по всіх
кутках хатини. Світлана підкинула у вогонь дрівцят, сіла до столу і ввімкнула
лампу. По тілу розтікалась солодкувато-підступна втома. "Завтра неділя -
встигну відпочити, -бадьорилась дівчина, - а сьогоднішній вечір буде
присвячений. . .йому! Нарешті відпишу листа...". Докори сумління знову
підступили до неї. Мала провину перед дорогою для неї людиною: давно не
відписувала коханому листа, а він уперто чекав відповіді і теж мовчав. Подумки
вона ніколи з ним не розлучалася: і в мріях, і в снах коханий був завжди поруч.
Але ж він чекає листа! Тому лагідно торкнулася дитячих зошитів, наче
вибачалась, і рішуче підсунула до себе чистий аркуш. Чітким школярським
почерком вивела: "Здрастуй, любий!"... Думки налетіли зграєю і всі
хотіли вміститися одночасно. Стільки всього збиралася написати: і про улюблену
роботу, і про своїх вихованців, і про те, що скучила й чекає - не дочекається
новорічних і різдвяних свят, коли вони зможуть нарешті зустрітися... Радісна
хвиля дівочих мрій хлюпнула в серце і затопила його... Щасливий погляд ковзнув
по аркушу, минув пучок світла від лампи і застиг на притемненій шторі вікна. І
в ту ж мить із нічної далини виринули близькі серцю обриси, засяяли до щему
лагідні і привітні очі, усміхнулись спраглі уста... Раптом у вікно постукали...
Світлана від несподіванки здригнулась і впустила ручку. Знадвору почулося
приглушено тривожне: "Світлано Сергіївно! Це я, сусідка, баба
Василина!" Дівчина упізнала голос, швидко отямившись, вискочила в
коридорчик, відкинула клямку і відчинила навстіж двері. Світло вихопило із
темряви стареньку зігнуту постать біля східців. Бабуся Василина не збиралась
заходити, приглядаючись до Світлани, обережно заговорила: "Надійка
захворіла в нас! Вже другу ніч висока температура, болить горло, нічого не
їсть. Викликали фельдшера, але вона не хоче пити ліки, не слухається ні мене,
ні батька, плаче, кличе матір, а це стала вас згадувати, просить, щоб я вас
привела... То ви...". Далі Світлана не слухала. Метнулась до кімнати,
накинула пальто, вимкнула світло і поспішила за бабусею. Аж тільки тепер їй
прояснилося те, що цілий день крутилося у свідомості, та за шкільними клопотами
вилетіло з голови: "Чомусь до мене не забігає Надійка"... У кімнаті,
на ліжечку, з обв'язаним горлечком і розпашілими щічками стояло мале дівчатко,
міцно тримаючись за металеві поручні. З яким нетерпінням дитя чекало на
Світлану, було видно із рвучко протягнутих до неї рученят і хворобливо зоріючих
заплаканих очей. Дівчина по-материнськи притиснула маленьке тільце до грудей, і
маля щосили обвило її за шию гарячими рученятами. Цілий потік ніжності вирвався
у Світлани на волю: вона гладила голівку і личко дитини, пестила біляві
кучерики, шепотіла ласкаві слова. Говорила вона їх легко, просто, сама не
розуміючи, що народжуються вони з глибокої підсвідомості правічного
материнства. Надійка довірливо дивилася в очі Світлани Сергіївни і виконувала
все, що та прохала: ковтала пігулки, пила тепле молоко з медом, слухняно
дозволяла ставити собі на груди і спинку компреси, дивуючи цим бабусю Василину.
...Гарячка трималася довго. Світлана терпляче погойдувала на руках закутане в
ковдрочку дитя, стиха шепотіла колискову, наче молитву. У хаті було тихо. Десь
монотонно цокав годинник, наганяв дрімоту. Ліниво блимав нічник. Міцно спала
старшенька сестричка Надійки, знесилена заснула і бабця Василина. Чужа хата,
чужі люди, але чомусь тягнеться до них серце... Світлана намагалася не
згадувати той страшний погожий осінній день, але чорною плямою він випливав із
пам'яті, судомив тіло, і невимовний жаль до людського горя тривожив душу... Ще
ніколи не збирало стільки людей шкільне подвір'я. Прощалися з молодою
вчителькою. Несподівана смерть вирвала її, красиву і повну сил, з цього світу.
Зчорнілі вікна школи журно блищали проти сонця, незворушно стояли берези, тихо
гублячи жовті сльози, безутішно здригалися плечі чоловіка, уже без сліз
горнулися до материнських холодних рук двійко малих донечок... " Що ж мені

       Сторінки:  1 2


Фото № 23
ЗОШ І-ІІІ ступенів №3. Останній дзвінок 2011рік
ЗОШ І-ІІІ ступенів №3. Останній дзвінок 2011рік
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

- Мам, у меня насморк!
- Сынок, у нас не может быть насморка, потому что мы коалы и едим листья эвкалипта!
- Мама, сколько раз тебе говорить, мы не коалы, а это не листья эвкалипта! И не надо лазить в мой стол!

На Новый год народ бухает. Один мужик с перепоя выпал в окно. Все перепугались - восьмой этаж все-таки! А он хоть бы хны, встает и говорит:
- Кидайте баян! Че смотрите? Ща сыграю!
Кинули. Убило баяном...

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

через 6 днів 28.05.2018
День прикордонника

через 7 днів 29.05.2018
День миротворця ООН

через 9 днів 31.05.2018
День працівників видавництва, поліграфії та книгорозповсюдження

через 12 днів 03.06.2018
День працівників водного господарства.

через 13 днів 04.06.2018
Всесвітній день охорони навколишнього середовища

через 15 днів 06.06.2018
День журналіста

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.