Інформаційний портал м.Тетіїв

Інформаційний портал м.Тетіїв

Головна сайтуДошка оголошеньФорум
Служба знайомствФотоГалереяГостьова книга
На сайті працює служба поздоровлень жителів Тетіївського району з Днем народження. Кожна організація має змогу добавити в базу власних працівників. Це може зробити кожен бажаючий. Зв`язуйтесь з нами.
Вітаємо!

Через 9 днів, 28.07.2018
святкуватиме свій
День народження


Рудюк
Володимир Федорович

генеральний директор СТОВ «Черепин». Депутат Тетіївської районної ради чотирьох скликань. Член партії”Сильна Україна”. Голова комісії з питань законності і правопорядку.


Через 9 днів, 28.07.2018
святкуватиме свій
День народження


Шубер
Леонід Михайлович

Директор ТОВ „Агротет”. Депутат Тетіївської районної ради трьох скликань. Член Народної Партії. Член комісії з питань законності і правопорядку.




Карта району.
Частина 1, Частина 2

Свята у світі

через 8 днів 27.07.2018
День системного адміністратора

через 18 днів 06.08.2018
Міжнародний день 'Лікарі миру за мир'

через 21 днів 09.08.2018
Міжнародний день корінних народів миру

через 24 днів 12.08.2018
Міжнародний день молоді

через 25 днів 13.08.2018
Всесвітній день лівші

 

Культура Тетіївщини

Жителі району виявляють великий інтерес до літератури живопису та музики. До їх послуг: районний будинок культури, кінотеатр, ще два будинки культури р мікрорайонах Слобода, Дзержинське, 18 будинків культури та 9 клубів у селах району.
З 1976 року в районі працює централізована бібліотечна система, до якої входить 32 бібліотеки, в т.ч. центральна районна бібліотека, районна бібліотека для дітей, 2 міських філіали та 28 сільських, з наявним книжковим фондом 415023 екз.
Працюють при районній бібліотеці клуби за інтересами: музичний кіоск "Веселі нотки", літературна вітальня "Калинове гроно" (громадська ведуча Т.І.Бойко), молодіжний клуб "Ровесник Понад 8 років працює клуб фітотерапії «Диво сил», що об’єднує любителів-травознавців (керівник клубу В. А.Ковальчук).
Майже в кожному селі створені ансамблі української пісні. Радують своєю піснею народні ансамблі з Горошкова, Скибенець, Бурківець, Кошева, Тетієва. Широко відомий на Тетіївщині та за її межами самодіяльний народний гурт "Червона калина".
В багатьох селах району створені духові оркестри. Найвідоміший з них - духовий оркестр приватного сільськогоспо­дарського підприємства "Слобода" та духовий оркестр Височансько будинку культури.
Невід’ємною складовою частиною нашої духовної спадщини є декоративно-прикладне мистецтво. На виставках, що часто проводяться в Тетієві, присутні милуються сорочками, вишиванні мереживом, виробами з лози, дерева; картинами самодіяльних художників.
Неодноразово представлялись на районних виставках роботи вишивальниць : А.І. Коз фінської, Н.І.Панасюк з Тетієва, Г.Я.Якимчук з Кошева, самодіяльних художників В.Я.Крота, П,Ф.Ковальчука, Сабпдаша; вироби умільця декоративного мистецтва А.Д.Дзікунського та багатьох інших земляків.
Учасники обласного огляду-конкурсу фольклорно-етнографних колективів «Онуки полянські» ім. П.П.Чубинського народний самодіяльний Фольклорний ансамбль "Скибинчанка" Будинку культури, с.Скибенці приймав участь у заключному концерті в таланті культури «Україна». Колектив створений у 1984 році. Звання народний має з 1993 року. Виконує старовинні українські народні пісні, обрядові дійства.
Фольклорний ансамбль "Скибенчанка" приймає участь телепередачах "Світлиця", "У хаті пахне хлібом".

Музеї

В 1967р. В м. Тетієві створено історико-краєзнавчий музей, якому в 1970 році Міністерством культури Української РСР присвоєно звання «народного».
В музеї зібрано більше чотирьох тисяч експонатів, які розміщені по періодах:

- «Далеке минуле нашого краю»
- «Тетіївщина в 1900-1920рр.»
- «Тетіївщина в 1930-1940рр.»
- «Велика Вітчизняна війна»
- «Сільське господарство»
- «Сучасний період»

За час його існування музейні експозиції оглянуло більше 30 тис. чоловік. Музей є важливим центром виховання у дорослого населення та підростаючого покоління почуття патріотизму та любові до рідного краю.

Пам’ятні місця Тетіївщини

Пам’ятники історії, культури, мистецтва, місця перебування видатних людей – все духовне багатство народу, жителів нашого краю. Багато історичних подій залишили свій відбиток на Тетіївські землі.
Про давність населення нашої місцевості свідчать кургани навколо Тетіївщини, але тільки два із них мають назви «Красна могила» та «Зелена корчма». Збереглися залишки валів від старого городища, в якому поряд із слов’янами жили греки, які мали тут біля «Красної могили» свою церкву. На місці потім було збудовано миколаївську церкву. Район Миколаївської церкви та кургану «Красна могила» - це найстаріше місце, місце найстарішого поховання жителів міста.
У м. Тетієві в ніч з 13 на 14 травня 1767 року мав обід і ночівлю польський король Станіслав Август, який їхав із Канева до Польщі і зупинився у будинку Тетіївського воєводи Черняхівського.
У 18 ст. Тетіїв був резиденцією Духовних дияконів, яким підпорядковувалися всі 50 церков. Найбільші з них – у Володарці, в Соколів ці, в П’ятигорах. У Тетієві в центрі була Успенська й Миколаївська церква на Слободі.
Залишив свій слід на Тетіївській землі гетьман Іван Мазепа, постать велика і трагічна. Довгий час вірою і правдою він служив Петрові I.

Православна спадщина нашого міста

Відкриття нового храму в Тетієві стало поштовхом для дослідження церковної історії нашого міста. В цьому напрямку трудилося багато істориків – церковних і світських. Досліджуючи історичну працю, що висвітлює багату православну спадщину Тетієва і району, проникаєшся духом віри, патріотизму та любові до нашої Батьківщини, її історії.
Церковна історія Тетієва говорить, що протягом XVIII-XIXст. В містечку існувало дві парафії православних церков – Успенська та Миколаївська . В обох парафіях протягом згаданого періоду змінилося по храму. Так перша Успенська церква, що розміщувалась на території нинішнього Будинку культури, була збудована, тетіївцями в 1730 році, друга в 1890р. В Тетіївські Слободі довгий час існував храм св.. Миколая, споруджений у 1749р., а у 1884-му був побудований новий св.. Миколаївський храм. Церкви були дерев’яними. Перша Успенська церква мала старовинний іконостас зі статуйними зображеннями святих. Храм будувався при фінансові підтримці графа Островського і був однопрестольним, з боковими олтарями, добре забезпечений ризами, церковним начинням та богослужбовими книгами. Успенська церква була стародавнім козацьким храмом, а тому її доводилося часто ремонтувати. Незабаром, у 1890 році в містечку з’явився новий Успенський храм з приєднаною дзвіницею.
Будівництво цієї церкви стало можливим завдяки зусиллям тетіївського священика Михайла Прохилевича, який, привертаючи увагу прихожан до збору пожертвувань, зумів зібрати 1500 карбованців.
Крім того, всі справи по будівництву він вів сам незважаючи на численні справи у церкві, приході, училищі, на свої хвороби, вникав в будівництво, слідкуючи за якісним виконанням діла. Підтримуючи пастиря і мирян, два роки безкоштовно працював на будівництві церковний староста Григорій Іванюка; волосний старшина Андрій Нескорочений пожертвував на храм 1000крб. Ці та інші внески неабияк сприяли справі спорудження храму Божого. Чим могли допомагали прихожани Л.Безгривий, О.Калашник, Л.Бурлаченко, Ф.Паламарчук та інші. Церква була споруджена «досить вмістительна і велична – видно з любов’ю будували її наші предки». Освячено її 22 червня 1890 року.
Серед пастирів Успенської парафії насамперед потрібно назвати протоієрея Іоана-Рогаля, який до призначення в Тетіїв служив військовим священиком; протоієрея Афанасія Словацького, ієрея Віктора Словацького. Православних прихожан до Успенської церкви у 1826 році числилось 1271, у 1849р. – 1975, у 1826 році числилось 1271, у 1849р. – 1975, у 1879-3225, у 1896-3502 особи.
Схожою була і доля церкви св.. Миколая на Слободі, що споруджена в 1749 році. У 1884-му році на місці старої св.. Миколаївської церкви споруджено нову.
Серед пастирів цього храму необхідно назвати о. Матвія Пленецького, о.Анндрія Саковича, о.Михайла Пленецького, о. Симона Пленецького. Початок ХХ ст.. ознаменувався гонінням на християн та руйнуванням храмів, але ні одна богоборча ідеологія чи режим не змогли зламати в людях віру в Бога. А тому з 1948 року єдиним осередком духовного життя у Тетієві була Свято-Миколаївська церква (тилу молитовного будинку), у якій до 1951 року служив протоієрей Сергій Кудріцький, з 1951 по 1986-й духовно оформляв місто протоієрей Йосиф Савицький, з 1986 до 2001р. у Тетієві священнодіяв протоієрей Петро Сологуб, який, не шкодуючи себе, з великою ревністю займався будівництвом нового храму на центрі міста, закладення якого звершилося взимку 1993 року.
30 вересня 2004 року відбудеться важлива подія для нашого краю – відкриття нового храму в м.Тетієві. А для того щоб надалі зберегти покров Божої Матері та Святого Миколая над містом, новий храм буде освячено в честь Успіння Божої Матері. Відповідно храмове свято в новій церкві буде відзначатися 28 серпня (перша Пречиста), а в старій церкві на св. Миколая - 22 травня День Віри, Надії, Любові та їх матері Софії буде святкуватися як день освячення храму. Нехай Господь старицею воздасть всім, хто вклав свою частку у підняття нашої святині.

Пам’ятники архітектури
Короткі відомості про храми Тетіївщини
Покровська церква с. Скибенці
Покровська церква побудована у 1825 р. поміщиком Леонардом Мадейським на місці старої, побудованої в 1726р.
Церква розміщена в центрі села. Цегляна одноголова з на півциркульною апсидою. Стіни обштукатурені, побілені. Карніз поділяє будівлю на 2 яруси, нижній гладкий, декоративний нішами, трикутними мандриками. Верхній ярус оброблений стрічковими рустами. Над гілками хреста трикутні фронти. Над середньохрестям на високому кругловоловому барабані сферичний купол із головкою та хрестом.
Бокові межі перекриті циліндричними склепіннями. В інтер’єрі зберігся живопис XIXст., іконостас, ікони. В другій половині XIXст. До церкви були зроблені прибудови.
Виконана на високому професійному рівні, відноситься до кращих зразків культової архітектури в стилі раннього ренесансу та класицизму.
Об’єм храму домінує в забудові села, акцентує гарну панораму, завершуючи пагорб над Россю.

Михайлівська церква с. Росішки
Прихідська церква с. Росішки побудована в 1905 році І традиційно присвячується Архестратигу Михайлу. Побудована за проектом архітектора В.Юргеса замість попередньої.
Дерев’яна на кам’яні основі , хрестовина в плані, однокупольна із двохярусною дзвіницею в західній частині. Між рукавами хреста, по сторонах гранчасої апсиди невеликі прибудови.
Над центральним четвериком високий восьмерик із широкими вікнами на кожні грані. Він має низький гранчастий купол із головою і хрестом.
Омалювання стін різнонаправлене: нижня частина до вікон прорізів та верхня вище них – вертикальне, середня дзвіниця та над частиною вікон –ялинкою.
На західному фасаді ганок із трикутним фронтоном над центральною частиною. В інтер’єрі восьмерик зрубу через паруса переходить у звужуючий восьмигранник, що переходить у барабан куполу. Барабан розписаний. Зберігся іконостас та ікони. В приміщенні поєдналися традиції українського деревяного мистецтва XVIII – XIX століття, класичні принципи у побудові фасадів деякі елементи не українського стилю.

Успенська церква П’ятигори
Успенська церква з дзвіницею побудована в 1821 році замість занепалої дерев’яної будівлі церкви 1723р.
Дзвіниця не збереглась. Церква побудована на підвищенні і є домінантною. Цегляна, від штукатурена, хрестова в плані, однокупольна з напівкруглою абсидою на сході. Над середньохрестям на широкому восьмигранному барабані гранчастий цибуле видний купол із хрестом.
Невеликий притвор прибудований в другій половині XIXст. Фасади скупо декоратовані елементами стилю класицизму: пілястри по кутках, трикутні фронтони над гілками хреста, карніз.
На хори в західні частині ведуть дерев’яні сходи. В інтер’єрі зберігся тематичний живопис XIX ст.., іконостас, ікони, церковне начиння.

Бурківці. Перша відома нам церква постала тут в 1743 р. і була присвячена Різдву Іоанна Предтечі. У 1816 р. вона згоріла і на її місці прихожани з допомогою поміщика Маврикія Туркула возвели другий храм на честь того ж свята. Миряни дбайливо ставилися до своєї святині: у 1863 р. церкву було підважено і поставлено на кам'яний фундамент; в 1872 р. - перефарбовано зовні та всередині, в 1874 р. оновлено іконостас а в 1881 1882 р. пофарбовано ще раз. Кількість прихожан швидко зростала (у 1815 р. їх було 408, а в 1916 р. — 1022 особи), а тому в 1915 р. в селі було збудовано нову церкву також Різдва Іоанна Предтечі.

Високе. В селі довгий час існувала невелика церква пророка Іллі, возведена в 1747 р. стараннями управителя Тетіївщини Михаїла Дроздовсьсого. А в 1907-1908 р., коли цей храм уже не поміщав усіх бажаючих, прихожани збудували нову Іллінську церкву з допомогою асигнованої бюджетом деревини. Майже 50 літ священиком у селі був о. Василій Якович Василевський. що мав чимало церковних нагород «окрема, золотий хрест від імені Священного Синоду Російської Імперії "за труди по народному образованию"

Галайки. Окрасою села був стародавній Хрестовоздвиженський храм, збудований прихожанами в 1795 р. У 1870 р він був розширений двома приділами — добудовами. Парафія була багатою і шедрою протягом всього XIX ст. тут змінилося лише 5 священиків. У 1815 р до церкви було приписано 1185 прихожан, а в 1916 р — 2498.

Голодьки. Перша відома нам церква була возведена у 1744 р. і присвячена Архангелу Михаілу В 1852 р місцеві прихожани на власний кошт спорудили при ній нову дзвіницю. В 1859 р храм було кардинально оновлено, а в 1881 р. прихожани "с пособием от казни" возвели нову церкву, присвячену Успінню Богородиці. В парафії найчастіше на Тетіївщині змінювалися священики. У 1815-р. в селі нараховувалося 212 прихожан, а в 1916 р.— 1175.

Горошків. Перша церква св. Іоанна Богослова збудована у 1746р. "на возвышенном месте, очень издалека видимом" В 1870 р. прихожани збудували біля церкви нову дзвіницю, а в 1884 р спорудили новий Іоанно-Богословський храм, руїни якою ше й зараз зберігаються в селі.; Відомо, шо в Горошкові народився славнозвісний знавець старожитностей Київщини, краєзнавець Лаврентій Іванович Похилевич. Його батьком був місцевий священик — о. Іоанн Мануїлович Похилевич, що служив у Горошкові з 1815 по 1831 р. і помер від холери.

Денихівка. Довгий час прихожани цього села відвідували Свято-Онуфріївську церкву с. Дібрівки , а в 1873 р. спорудили власну церкву Воскресіння Христового. Першим і останнім дореволюційним священиком у цій парафії був о. Іоанн Василевський (з 1883 по 1917 р). Церква була цвинтарною.

Дзвеняче. Першу відому нам Михайлівську церкву в селі було споруджено в 1753 р. У 1863 р з благословіння київською митрополита Арсенія (Москвіна) храм було розширено двома приділами. А в 1898 р. прихожани "с помощью казенного леса" збудували нову Михайлівську церкву — дерев'яну на кам'яному фундаменті. В 1815 р. до церкви було приписано 776 прихожан, а в 1916 р — 1073.

Дубрівка. В селі існувала чи не єдина в Київській митрополії Свято-Онуфріївська парафія. Храм тут було споруджено в 1744 р., а в 1851р.він був розширений добудовою двох приділів. Протягом XIX поч. XX ст.. тут змінилося лише 5 священиків деякі з них служили при Онуфріївському храмі по 30-45 років.

Кашперівка. Протягом XVIII ст. в селі змінили один одного три храми Пресвятої Трійці Останній з них було споруджено в 1744 р. і він був осередком духовного життя села понад півтора століття. У 1846 р. — до 10 літнього ювілею - церкву було капітально відремонтовано, а в 1881 р. — споруджено новий іконостас, жертвенник та пофарбовано церковну споруду зовні і всередині. У 1867 р. миряни спорудили нову дзвіницю, а в 1912 р зібрали кошти і збудували нову церкву Пресвятої Трійці. Парафія с. Кашперівки була однією з найбільших на Тетіївщині в 1815 р. до неї було приписано 1478 прихожан, а в 1916 р. 3779. При церкві 35 років служив о. Іоанн Мацеєвич - кавалер ордену св. Анни Ш ступеня.

Пятигори. З давну були містечком і певний час — повітовим центром. Першу Успенську церкву тут було споруджено у 1728 р. - дерев'яну з трьома куполами. (Деякий час існувала в містечку ще й Миколаївська церква, яка згоріла б 1850 р.) У 1821 р. (за деякими даними у 1812р.. що сумнівно) прихожани возвели новий кам'яний Успенський храм Це при тому, що навіть у Тетієві церкви були дерев'яними. В 1832 р до церкви було приписано близько 1700 прихожан, а в 1916 р. — 3799.
П'ятигірські прихожани славилися своєю ревністю і щедрістю до храму Божого. Протягом XIX ст. тут змінилося лише 4 священики, серед яких протоієрей Никита Буйницький служив тут понад 40 років і був кавалером ордену св. Анни НІ ступеня і св. Анни II ступеня — таких заслужених свяшеников було лише кілька на всю Київщину.

Росішки. Перший храм архістратига Михаїла був дуже давнім і джерела зазначають, що дата його побудови невідома. На ноч XX ст. церкву характеризували вже як "очень ветхую и маловмеегительную". В 1905 р. місцеві прихожани спорудили новий Михайлівський хром під керівництвом священика о Іакова Лебедовича. Серед інших настоятелів варто відзначити о. Володимира Славіцького. що служив тут понад 55 років і
Серед численних нагород мав орден св.. Володимира 4 ступеня – найвищу нагороду для звичайного сільського пастиря.

Теліжинці. Першу Покровську церкву в селі 6уло споруджено у 1789 р . В 1857 р. храм було "исправлено и приведено в благоленный вид" а в 1864 р - оновлено іконостас У 1899 р церкву було пофарбовано. Проте церква старіла і руйнувалась і прихожани протягом 1901-1905 р возвели новий Покровський храм який у 1909р. заново перефарбувався.
Серед священиків найбільше запам'ятався проієрей Лев Якович Львович. котрий прослужив у Теліжинцях майже пів-століття і був кавалером ордена св. Анни III ступеня. У 1815 р в селі нараховувалося близько 970 прихожан. а н 1916 р — 3347.

Черепин. Окрасою села донині час був храм Різдва Іногородній, споруджений у XVIII сі (після 1741 р). Ше в 1864 р. ця церква характеризувалася як мінна, але. очевидно вже була тісною і в 1869 р. у селі постав новий храм Різдва Пресвятої Богородиці. Отець Петро Бобровський прослужив, Черепині 42 роки і серед нагород мав золотий хрест віт Священного Синоду та орден св. Анни III ступеня.


Фото № 20
Голодьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів<br>Випуск 9 класу;)))
Голодьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Випуск 9 класу;)))
Це та інші фото ви можете переглятути в розділі ФотоГалерея

Наші партнери
tetiiv
tetiiv
tetiiv
tetiiv
"Фронт змін" Арсенія Яценюка
Випадковий анекдот

Мастер Ли и Мастер Лю делали лучшие в Японии мечи. Но Мастер Ли делал
мечи для убийства, а Мастер Лю для защиты. И поспорили они, чьи же мечи
лучше. Чтобы разрешить спор воткнули они их в бурные горные ручьи и
пустили по течению лепестки роз. Все лепестки проплывающие через меч
Мастера Ли были разделены надвое. Ни один лепесток не проплыл через меч
Мастера Лю.

Мастер Касперский и Мастер Нортон делают антивирусы. Все вирусы попавшие
в систему, которую охраняет Нортон оказываются уничтоженными. Ни один
вирус не попадет в систему охраняемую Касперским, потому что при полной
его загрузке процессор не успевает общаться с сетью...


Жан-Мишель Жарр делал свое лазерное шоу в Ватикане.
- Какая будет погода? - спросил Жан-Мишель Папу Римского...
- Погода в руках Господа нашего... ответил Папа.
.....
Играл Жан-Мишель Жарр концерт и в Москве.
- Какая будет погода? - спросил Жан-Мишель Лужкова.
- А какая нужна погода? - спросил Лужков.

Еще анекдотов >>
Хмельницьки національний Університет

 Український сертифікаційний центр 

 Представник центру в м.Тетіїв

 Романюк Сергій Миколайович

 тел.             096-949-89-39
Державні свята

Сьогодні: День металурга

через 7 днів 26.07.2018
День працівника торгівлі

через 13 днів 01.08.2018
День Військово-Морських Сил України.

через 14 днів 02.08.2018
День аеромобільних військ

через 20 днів 08.08.2018
День військового зв'язку

через 21 днів 09.08.2018
День будівельника

через 21 днів 09.08.2018
День працівників ветеринарної медицини

Вся реклама, повідомлення, оголошення розміщуються БЕЗКОШТОВНО.
Загальна адреса для спілкування - admin@tetiiv.net. Телефон - 5-24-36.
При копіюванні інформації з цього сайту вказуйте джерело.